Шахтар – Говерла 4:1

В’ячеслав Грозний знову хитрував… Наставник ужгородської “Говерли” спілкування з пресою розглядає не як обов’язок і не як милість, а як один з елементів підготовки “Говерли” до матчів. Перед поєдинком проти “Дніпра” В’ячеслав Вікторович розсипався в компліментах суперникові і говорив, що в його команди мало шансів бодай на нічию. А “Говерла” вийшла на поле, зіграла у нетрадиційній тактичній побудові і відібрала в претендента на чемпіонство два очки.

Перед матчем проти “Шахтаря” Грозний знову говорив… Говорив, що між “гірниками” і його підопічними – прірва. Воно, дійсно, так, але важко повірити в те, що тренер сьогоднішнього аутсайдера десь глибоко в душі не розраховував на успіх. Слова про те, що ужгородці можуть тільки заважати грати “Шахтарю”, потрібно сприймати як черговий психологічний хід, яким наставник намагався зменшити тиск на своїх підопічних. Закарпатці чудово розуміли, що сьогодні ввечері опиняться в лігві звіра: розлючений відставанням від “Динамо” і втратою першого місця в групі Ліги чемпіонів, “Шахтар” розраховував останній цього року важливий з турнірної точки зору матч зіграти з максимальною концентрацією… Але поруч з цим розумінням жевріла і іскорка надії.

Грозний мусив вирішувати чимало кадрових проблем. Не могли грати троє основних футболістів “Говерли”, котрі належать “Шахтарю”: Качараба, Глушицький і Полянський. На валізах Акакпо, тому йому уже не до “Говерли”. Відтак, в лінію захисту В’ячеслав Вікторович змушений був переводити Тудосе. Румун вийшов в центрі в парі з Ягодінскісом. Люлька та Хомин номінально закривали правий та лівий фланги відповідно. Мірко Райчевіч і Руслан Степанюк цілком прогнозовано вийшли в центрі поля, а от вихід Івана Родіча на позиції під нападником став сюрпризом. Сергій Мякушко та Дмитро Трухін мали щось вигадувати на флангах, а Лучан Бурдужан відігравав роль центрального форварда. Шацьких, Фещук і Герасимюк залишились в резерві; Каверіна не було навіть в запасі.

У “Шахтаря” обойма широка, тому вихід того чи іншого гравця не може дивувати. Навіть вихід з перших хвилин Олександра Гладкого можна легко пояснити. Суто бразильський півзахист уособлювали Тейшейра, Бернард, Марлос, Фред і Фернандо. Даріо Срна, Ярослав Ракицький, Сергій Кривцов і В’ячеслав Шевчук в лінію розташувались над голкіпером П’ятовим.

Відразу стало помітно, в чому саме полягала надія закарпатців. В’ячеслав Грозний підготував супернику черговий тактичний сюрприз, який, за задумом наставника, мав би ускладнити “гірникам” життя. В першому таймі виходило так, що Хомин грав ближче до центру захисту, Трухін діяв зліва в обороні, Мякушко – зліва в півзахисті, а Люлька мав закривати весь правий фланг. Крім того, при захисті Сергію допомагав ще й Родіч, тож деколи закарпатці розташовували в лінії оборони відразу шістьох гравців.

Але все пішло не так з самого початку. “Шахтар” вже за три хвилини змусив Коваля тричі серйозно вступити в гру. Спочатку Бернард хитро подав кутовий – голкіперові “Говерли” довелося зіграти, а потім зі своєї зони пробив Срна; Коваль і тут не помилився, після чого ще й дальній постріл від Фернандо відбив.

Донеччани дуже швидко рухались по полю, спричиняючи в побудові “Говерли” паніку. Ужгородці банально не встигали за своїми опонентами, а коли пробували йти на чужу половину поля – то не встигали перелаштовуватись після втрати м’яча. В “Шахтаря” були можливості і простір використовувати, і позиційно атакувати, і стандарти розігрувати. На 8-й хвилині класного удару завдав активний Бернард; далі – кутовий, після якого ледь не забив Фернандо.

Варто сказати, що номінальні гості старалися за рахунок швидкого Мякушка і таранного Бурдужана покарати “Шахтар” за гру “без кордонів”. “Гірники” діяли далеко не ідеально з точки зору тактики: розриви в лініях і крен в бік атаки були помітними неозброєним оком. Якби на 14-й хвилині Мякушко, – після того, як в ході контратаки “три в три” отримав пас від Бурдужана, – пробив відразу, або відпасував на Родіча, а не обігрував опонентів, то було б дуже цікаво. І таких контратак в першому таймі від “Говерли” було кілька… А от ударів – жодного. Пригадується ще, як Люлька добре попрацював на своєму фланзі, віддав під удар Степанюку, але в останній момент Руслана накрили. Ще був простріл того ж таки Степанюка і кілька спроб від Мякушка втекти від опонентів…

“Говерла”, як і Шахтар, помилялась в центрі поля, і “гірники”, на відміну від ужгородців, цими помилками суперника користувалися. Фернандо і Фред почувались абсолютно вільно в центрі поля, тому атаки “Шахтаря” майже завжди мали дві хвилі. Перший гол донеччани забили на 20-й хвилині. Після втрати м’яча ужгородцями в центрі поля (комплекс помилок), шкіряного з центру доставили на лівий фланг на Бернарда; бразилець не відчувши опору з боку Люльки, добре прострілив, а Гладкий замкнув вже на порожні ворота.

До того Олександр кілька разів виходив на ударні позиції, але пробити акцентовано йому не вдавалося. Приблизно через п’ять хвилин після взяття воріт Гладкий міг відзначатися вдруге: Срна прострілив вже зі свого флангу, Ягодінскіс помилився, але Олександр дивом не влучив по м’ячу. Та другий гол назрівав. “Шахтар” не збавляв темп і так затиснув закарпатців, що ті забили у власні ворота курйозний м’яч. Після прострілу Шевчука пробивав, здається, Бернард, удар заблокували; друга спроба була від Фернандо вже з середньої дистанції; Трухін заблокував, але шкіряний влучив у Хомина, залетів за лінію воріт і вже звідтам його виніс Коваль – 2:0.

Після того донеччани взяли невеличкий перепочинок. “Говерла” нічого не могла зробити, тож “Шахтар” якось неохоче повертався до активного темпу. Заводив партнерів Бернард, який, очевидно, доводить Мірчі Луческу свою потрібність команді. На 37-й хвилині вінгер нагадав про себе черговим дальнім ударом. На заключних хвилинах тайму “Говерла”, нарешті, пішла на чужу половину поля не контратакою, а позиційним випадом. Але нічого путнього закарпатцям створити не вдалося.

А от на початку тайму другого було дуже цікаво… “Говерлу” перестали лякати моменти “Шахтаря”: втрачати вже не було чого. Відбившись від випаду Тейшейри, коли той вийшов майже сам на сам з Ковалем, закарпатці дуже несподівано для всіх один гол відквитали. В центральній зоні закарпатці розіграли не хитру комбінацію, доставили м’яча до Фещука, який вийшов на поле замість Родіча. Максим виконав зручну діагональ на Мякушка і Сергій з лету класно пробив в дальній кут воріт П’ятова. Сергій Кривцов навіть не зрозумів, що сталося.

На тому ужгородці не зупинилися, створивши за наступні десять хвилин ще дві цікаві атаки. Спочатку Мякушко м’яко прострілював з флангу – Ракицький ризикував зрізати м’яча у власні ворота. А потім Бурдужан самотужки пройшов майже весь захист “Шахтаря”, але забув віддати пас, коли це було потрібно.

“Шахтар” в той час майже не атакував. “Гірники” увімкнулись десь з середини другого тайму – простріл Шевчука, а потім дальній удар Марлоса нагадали ужгородцям, хто саме фаворит матчу. Але переконливими “гірники” не були: після тієї активності ініціатива на деякий час знову відійшла до закарпатців і якби не класна гра П’ятова, “Шахтар” би поплатився за свою розслабленість. В районі 72-ї хвилині пройшла передача з глибини на Трухіна; Дмитро прийняв м’яча на фланзі, змістився до центру і класно пробив; шкіряний летів під поперечину, але голкіпер “Шахтаря” витягнутою рукою ліквідував загрозу.

Другий тайм суттєво відрізнявся від першого, але донеччанам вистачило класу, щоб закінчити гру з потрібним для себе рахунком. Більше того, “Шахтар” наприкінці зустрічі забив ще двічі, викликавши іронічну посмішку на устах Грозного. Виборовши м’яча в центрі поля, “гірники” швидко змістили акцент атаки на фланг (Фред віддав на Тейшейру, той – далі на Косту), звідтам на дальню стійку пішов простріл, який легко замкнув Гладкий – так остаточно померла інтрига. Перед тим, до слова, був удар Дугласа Кости в стійку зі штрафного. А от після третього взяття воріт Коваля боротьби майже не було. Гості втомилися, хоча одного разу ще змусили серйозно вступити в гру П’ятова – це Ягодінскіс пробив метрів з одинадцяти після подачі кутового. Прикро Грозному від того, що його команді не вдалося уникнути розгрому. В кінці “Говерла” вже зовсім не огризалась, тож донеччани легко забили і четвертий гол. З першої спроби Фред не влучив (хороший удар на другій компенсованій хвилині), а от з другої – легко. Після “сліпого” пасу Кости (дивився Дуглас в один бік, а віддав в інший), Фред продерся крізь центральну зону і легко переграв Коваля.

“Шахтар” як “Шахтар”; не ідеально, але в цій ситуації “гірникам” і не потрібний був ідеал. Вистачило класу і помірних зусиль. Ну а “Говерла” вкотре програла, але залишила по собі непогане враження – мова в першу чергу про тридцять хвилин другого тайму. Хоча, звісно, півгодини активності – то дуже мало для такого рівня. Тепер цікаво, якою ми побачимо закарпатську команду навесні.

“Шахтар” (Донецьк) – “Говерла” (Ужгород) 4:1

Голи: Гладкий 20, Хомин 32 (авт.) Гладкий 80, Фред 90+4 – Мякушко 49

“Шахтар”: П’ятов, Ракицький, Кривцов, Срна (Дентіньо 63), Тейшейра, Гладкий, Фернандо, Шевчук, Марлос (Коста 70), Бернард (Нем 79), Фред

“Говерла”: Коваль, Бурдужан, Родіч (Фещук 46), Степанюк (Герасимюк 58), Люлька, Ягодінскіс, Трухін, Мякушко, Райчевіч (Шацьких 82), Тудосе, Хомин

Попередження: Родіч 44, Райчевіч 77

 Ігор Семйон, UA-Футбол