Павло Лесів: «Хочу, аби в Ужгороді був спеціальний стадіон для американського футболу»

Нещодавно на Закарпаття прийшла звістка, що ужгородські «Лісоруби» втретє стали чемпіонами України в дивізіоні А.

Через рік команда святкуватиме своє 20-річчя. «Лісоруби» постійно беруть участь у чемпіонаті України й за цей досить короткий термін вибороли три чемпіонські нагороди, а також ряд срібних та бронзових.

Такі високі показники дали підстави ближче познайомитися із американським футболом у нашому краї. Допоміг нам у цьому один із лідерів команди – граючий тренер Павло Лесів. Наш герой за 18 років кар’єри, окрім чемпіонату України, встиг пограти і за кордоном, де також здобув різні нагороди.

– Як ви прийшли в спорт?

– Це було після закінчення школи. Разом з другом вирішили спробувати себе в американському футболі. До цього трохи грав у баскетбол та футбол. Почав займатися і з часом втягнувся в це заняття. Мені сподобалися динаміка, драйв, які панували тут. Також зачепила позитивна атмосфера в команді.

– Можете виокремити найбільші злети та падіння під час вашої кар’єри?

– Зі злетів насамперед хочу виділити перше чемпіонство у відкритому чемпіонаті України у складі «Лісорубів» (2009 рік). Це було омріяне «золото». Ми довго до цього йшли, і шлях був досить складним, але в підсумку ми це зробили. У фіналі перемогли мінських «Зубрів». Дуже пам’ятним епізодом для мене є перемога у ЦФЛ (Центральна східноєвропейська футбольна ліга) у складі «Ніредьгаза тайгерс». Був драматичний фінал, у якому тільки на останніх секундах ми змогли здобути перемогу. Кумедний і водночас прикрий випадок стався наступного року. У тій же лізі, проте вже в складі «Топольчани кінгс», знову зустрівся із братиславською командою. Але цього разу позитивний результат наприкінці гри втратили ми.

– Що можете сказати про цьогорічний чемпіонат, зокрема про суперників. Завдяки чому вдалося вибороти чемпіонство?

– Чемпіонат вийшов досить коротким: було небагато матчів, адже у Вищій лізі цьогоріч узяли участь тільки чотири команди. У стартовій грі ми програли, тож у наступних поєдинках необхідно було перемагати, що нам у підсумку і вдалося зробити. Останнім кроком до «золота» стала перемога над принциповим суперником – київськими «Бандитами». Минулоріч виступало більше команд, але якість їхньої гри бажала кращого, тож було прийнято рішення перевести їх у нижчий дивізіон, аби уникнути розгромних результатів.

Щодо суперників, з якими ми зустрічалися, то всі вони демонстрували якісну гру. Тренерський штаб провів хорошу роботу. У багатьох колективах грали легіонери із США. Тобто суперники були достойні.

А чемпіонство вдалося вибороти, напевно, завдяки великому бажанню перемогти та досвіду наших виконавців.

– З якими труднощами зіштовхувалися під час сезону?

– Найбільша проблема – це фінансування. Не вистачає коштів на виїзні матчі, екіпірування, адже тільки на одну хорошу форму потрібно близько 8000 гривень. Не менш болюча проблема – це травми. Багато гравців паралельно виступають у кількох командах, а це чимале навантаження, тож часто спортсмени дістають ушкодження або ж травмуються, бо не встигають відновлюватися.

– Ви наголосили на тому, що гравці основи часто вибувають. А чи є ким їх замінити?

– На жаль, із цим інколи виникають труднощі, адже в команді не вистачає конкуренції. Мало молодих гравців, які б могли бути наступниками досвідчених. Немає також фахівця для роботи з молоддю.

– Чи є в «Лісорубів» які-небудь прикмети?

– Так. У нас є сокира, котра всюди з нами подорожує, і перед матчами ми встромлюємо її в землю.

– Як команда проводить міжсезоння?

– Спочатку в нас був двотижневий відпочинок. Уже зовсім скоро розпочинаємо бігову роботу. Граємо у звичайний футбол, регбі. Дехто за власним бажанням відвідує тренажерні зали.

– Ваша спортивна мрія?

– Хочу, аби в Ужгороді був спеціальний стадіон для американського футболу, де можна було б започаткувати дитячо-спортивну школу з цього виду спорту. Також там мала би можливість базуватися збірна України. Це був би дуже серйозний крок у розвитку американського футболу не тільки на Закарпатті, а й загалом в Україні.

Бажаємо ужгородським «Лісорубам» перемог не лише на всеукраїнському рівні, але й міжнародному. Також хочеться, аби в нашому краї розвивалася спортивна інфраструктура.

Розмовляв Олег МИКИТА


, , , , , , , , , , , , ,