Ягодінскіс: “Покинувши першу лігу, почав насолоджуватися футболом”

– Віталійс, після матчу із запорізьким Металургом (1: 2) ви сказали, що незадоволені дебютом в Прем’єр-лізі. Після гри з Ворсклою (0: 0) ваша думка трохи змінилося?

– Чесно кажучи, немає, адже ми без сумнівів повинні були перемагати в матчі з полтавчанами. Це підтверджує і якість гри, і кількість гольових моментів. Тим більше у Ворскли не було стовідсоткових шансів для голу. Тому почекаємо зустрічі з Металістом. Якщо там все складеться, тоді і настрій буде трохи іншим.

– Маючи перевагу в атаці, чому ж не вдалося забити?

– Мені здається, в окремих епізодах коштувало діяти холоднокровно. Та й фортуна від нас трохи відвернулася. Але що поробиш …

– Перед матчем В’ячеслав Грозний говорив, що для перемоги треба буде стрибнути вище голови. Мабуть, Говерлі ще не по силам такі подвиги?

– Не думаю. Сама гра була за нами. Безсумнівно, у Ворскли хороша команда, однак ми більше заслуговували перемоги.

– Після матчу В’ячеслав Грозний зазначив «суху» нічию, як позитивний результат. А для захисника 0: 0 – добре чи погано?

– З одного боку, ворота залишилися «на замку», з іншого – ми не змогли забити. Але мене, гравця оборонного плану, такий рахунок все-таки задовольняє.

– С Акакпо швидко знайшли спільну мову?

– Ми спілкуємося легко, вільно розмовляючи англійською мовою. Правда, ми провели разом лише два поєдинки, тому не всі ще проходить гладко. Як на мене, нам треба два-три матчі, щоб домогтися найкращого взаєморозуміння і відточити свою гру.

– Що Грозний вимагає від вас в першу чергу?

– Як і в інших командах, від захисника хочуть бачити надійність. Вячеслав Вікторович розраховує, що оборона його команди буде міцною, а її футболісти повинні проявляти максимальну самовіддачу і вигравати боротьбу.

– Напередодні старту чемпіонату Грозний зізнався, що цього сезону Говерлі не уникнути ролі аутсайдера. При переході в Ужгород вас не бентежили такі розклади?

– Ні. Тим більше, зараз все складається не так уже й погано. Наш футбол у матчі з Ворсклою показує, що Говерла не та команда, яка повинна плентатися в кінці турнірної таблиці. Думаю, нам цілком під силу зайняти місце в десятці. І ми доведемо, що не є хлопчиками для биття!

– Якщо не враховувати ігрову складову, перехід в Говерлу виправдовує себе?

– Абсолютно. Я всім задоволений в Ужгороді, і в жодному разі не буду жаліти про переїзд сюди. Адже тут у мене є можливість набиратися досвіду в Прем’єр-лізі і рости в матчах вищого рівня.

– В Говерлі виявилися второваною стежкою Люльки і Буяльського?

– Так склалася ситуація, і склалася вона дуже добре. Для мене головним було грати у вищому дивізіоні, і я здійснив свою мету.

– Були можливі інші варіанти продовження кар’єри?

– Так, звали і закордонні клуби, причому досить відомі. Але зараз вже нічого про це говорити, все склалося, як повинно було скластися.

– Наскільки я розумію, залишатися в Динамо-2 більше не було сенсу?

– Ми поговорили з наставником Динамо-2 Олександром Миколайовичем (Хацкевичем. – Прим. М.С.), потім також обговорили ситуацію із Сергієм Станіславовичем (Ребровим. – Прим. М.С.) і прийшли до думки, що я переріс рівень першої ліги. Щоб рости далі, належало виходити на новий рівень. В результаті прийняли рішення про оренду в одну з команд Прем’єр-ліги, з усіх варіантів вибравши Говерлу.

– Різниця між першою та Прем’єр-лігою велика?

– Так, різниця дуже велика. В першу чергу це стосується індивідуальної майстерності футболістів. Також набагато вище швидкість гри і різноманітніший тактичний арсенал команд. Але головне, що я б відзначив, це можливість грати в справжній футбол. У першій лізі команди виходять на поле і відразу починають нестися вперед, боротися і бити по ногах. Тут же ти граєш у футбол, від якого отримуєш насолоду.

– Останніми роками Динамо-2, м’яко кажучи, не блищить в першій лізі. На ваш погляд, чому друга команда гранда українського футболу виступає так погано?

– Система в Динамо влаштована так, що молодіжні команди майже всім складом переходять з клубу в клуб. Пару років тому практично весь наш колектив з «дубля» відправився в Динамо-2. А відразу заграти в першій лізі, вже на серйозному рівні, дуже важко. Але я впевнений, що цього сезону команда покаже зовсім інший результат. Уже в другому колі минулого сезону ми грали набагато краще, а хлопцям ще є куди рости.

– З Динамо-2 важче потрапити в головну команду, ніж з «дубля»?

– Якщо гравець показує гарні результати і росте, то обов’язково зверне на себе увагу тренера першої команди.

– Ваша оренда розрахована тільки на півроку. Чи означає це, що взимку ви всерйоз розраховуєте на увагу Реброва?

– Безсумнівно, якщо добре зарекомендую себе, то знову хочеться отримати шанс і зачепитися за першу команду.

– Ребров брав вас на перший збір, однак на другий ви вже не поїхали. Тренер пояснив своє рішення?

– Так, ми поговорили і все з’ясували, але ця розмова залишиться тільки між мною і Сергієм Станіславовичем.

Максим Сухенко, Football.ua