Олександр Севідов: Якщо ФФУ видасть Говерлі ліцензію, назву речі своїми іменами

Екс-тренер «Говерли» розповідає про період тренування команди та конфлікт з керівництвом клубу.– Чужих контрактів ви не читаєте, але своїми цікавитися мусите. Ви ще вірите в те, що керівництво «Говерли» поверне вам те, що було прописано в угоді про співпрацю?

– Дилема виходить. З одного боку я змирився, що грошей вже не побачу, а з іншого – відступати не збираюся. Якщо це питання принципове для керівника «Говерли», то для мене воно принципове не менш. Ці безглузді звинувачення, які керівництво ужгородського клубу видумало для себе для виправдання власних діянь. Спершу мене злили, потім смішили, а тепер вони мені байдужі. Збираюся йти до кінця. Сміюся, коли мені кажуть, що через мене не стане команди. Але навіщо ставити питання таким чином? У цьому світі я не настільки велика людина, щоб через мене зникали футбольні клуби.

– Артема Федецького у Львові, а Олега Герасимюка в Луцьку звинувачують в тому ж…

– І Євгена Лозинського в Луганську так само. Але це ж маячня. У «Говерлі» в мене був точно такий же контракт, як потім у «Карпатах». Але я не хотів працювати з тими людьми, які знаходяться в ужгородському клубі. Хочу послухати, що скаже після того, як піде з «Говерли» В’ячеслав Грозний.. В’ячеслав Вікторович – людина досвідченіша, він працював у різних чемпіонатах, става найркащим тренером України, буде цікаво, що скаже він.

Ситуація проста до банального. 12 червня 2013 року власник клубу сказав, що не заперечує проти моєї відставки і контракт розривається за згодою сторін. Не дивлячись на те, що термін дії контракту в мене закінчувався через два роки, компенсації я не просив.

– Керівництво «Говерли» звинувачувало вас в тому, що ще тренуючи ужгородську команду, ви вели перегвори з «Карпатами»…

– З цього приводу намагаюся жартувати, але жарти чомусь постійно виходять злими. Ось чому з «Карпатами»? Тому що після того, як ми обіграли львів’ян, з’явилися чутки, що мене кличуть до Львова. А якщо б ми перемогли «Динамо»? Тоді що? У мене була розмова з Олександром Шуфричем наприкінці позаминулого чемпіонату. Відчував, що співпраці не хочу продовжувати не лише я, але й вони. Чимало речей. Які відбувалися в клубі, я не підтримував і говрив про це відкрито. Тоді спитав Олександра Несторовича: «Мені шукати нову команду?» «Я розмовляв з батьком, – відповів той. – Допрацюйте до кінця чемпіонату і робіть, що хочте». Після цих слів звинувачення в тому, що я вів з кимось переговори, мені, людині дорослій, чути смішно. Мовляв, команда в Полтаві, а мене бачили у Львові за розмовою з Дедишиним. Нісенітниця, адже я теж був у Полтаві. Можу також згадати, як приблизно в той же час розмовляв з Ігорем Цигаником. Він тоді сказав: «Залишишся без роботи – приходь до нас». Виходить, я з каналом «2+2» теж переговори вів за спиною Олександра Шуфрича. «Вам смішно – а мені женитися».

Хочу щоб мене зрозуміли. «Карпати» зараз я звинувачую в тому, що вони не заплатили мені по контракту ні копійки зверху. Тобто, все, що обіцяне на момент розторгнення угоди отримав, але компенсації дочекатися не можу. Я з цим незгоден і вважаю, що маю на це юридичні підстави. «Говерла» ж звинувачує мене в тому, що я в ході чемпіонату вів переговори з іншим клубом. Але то ж не звинувачення. Я свою правоту довів у суді.

– Керівництво «Говерли» подавало апеляцію?

– Неодноразово. Але закон на моєму боці. Які можуть бути аргументи, якщо в контракті чітко сказано, скільки я маю отримати? При розторгненні угоди ці гроші треба заплатити. Не наперед, а те, що вже зароблене. Керівництво «Говерли» любить опиратися на Кодекс законів про працю. Але юристи з цього взагалі сміються, адже в КЗпП прописано, що навіть в разі, якщо людину звільняють за прогули і п’янки, їй зобов’язані виплатити усе зароблене.

Проте в Ужгороді ігнорують очевидні речі. Зате згадують про якусь змову проти «Говерли» в сезоні, який нещодавно завершився. Та в порівнянні з тим, що творили з командою два роки тому – то марципанчик, як говорила геніальна Фаїна Раневська. Тоді нам не зарахували чистий гол у Маріуполі, призначили пенальті за влучання м’яча в обличчя. Через помилки суддів ми недорахувалися чимало очків. Але мова не про те. Я виграв у клубу «Говерла» усі суди, а керівництво продовжує розповідати, що Севідов неправий. Уявіть, якби у них справді були докази цієї неправоти. Хіба ними досі не скористалися б?

За невиконання рішення КДК ФФУ з «Говерли» в минулому чемпіонаті збиралися зняти три очки. Апеляційний комітет їхню скаргу відхилив, після чого ужгородці, розуміючи на 99,9 відсотків, що справа програшна, подали апеляцію в Спортивний арбітражний суд у Лозанні. 0,01 відсотка залишаю, бо в цьому житті буває всяке. Але тим не менш. Саме подання апеляції обійдеться «Говерлі» в суму у межах 20 тисяч доларів, а це приблизно третина того, що клуб заборгував мені. Свідомі витрати і небажання виплачувати мені гроші таки призведуть до втрати командою трьох очків. Але цим справа не обмежиться. Наступна санкція, як показує досвід «Карпат» – зняття шести очків. Далі – заборона на ведення трансферної діяльності. Але якщо у «Карпат» хороша школа і гіпотетично ще можна уявити, що вони обійдуться без кадрових придбань, то у «Говерли» своєї ДЮСШ немає. Якщо ужгородці отримають заборону на трансфери, то клуб можна закривати автоматично.

Нещодавно я отримав від Федерації футболу листа, в якому перший віце-президент ФФУ натякає ФК «Говерла», що подача апеляції в CAS не звільнює їх від сплати боргу. Після того минув час, але зі мною ніхто не зв’язався. В мене у зв’язку з цим виникає єдина підозра. Виходить, у «Говерлі» переконані, що вони отримають ліцензію на наступний чемпіонат. Якщо це станеться, це буде справді свавілля. Тоді буду вести себе зовсім по-іншому. Тоді зокрема й вам дам інтерв’ю, де назву речі своїми іменами. Наразі я сподіваюся на поміркованість ФФУ в цілому і нового президента Федерації Андрія Павелка зокрема. Сподіваюся, що процесом Андрій Васильович управляє і не піддасться на шантаж штибу «ми знімемося з чемпіонату, якщо ви будете так ставитися». Зрозумійте, що в разі, якщо «Говерла» отримає ліцензію, це буде з боку ФФУ означати автоматичний дозвіл клубам не платити зарплати футболістам і тренерам.

– У схожій ситуації стосовно «Говерли» опинилися не лише ви?

– Так. За моєю інформацією, зарплати представникам нинішньої команди не платять вже багато місяців. Наскільки я знаю, Максим Шацьких вже звернувся з цим питанням в органи футбольного правосуддя. В такому разі ужгородці матимуть серйозні проблеми. Бо за легенду команди київського «Динамо» можуть заступитися Григорій Михайлович та Ігор Михайлович Суркіси. Але зараз закривається фінансовий 2014-й. Тому на видачу ліцензії може вплинути лише моя справа.

– Повертаючись до сказаного вами про відсутність у «Говерли» школи не можу не запитати, чому за ужгородців не грають корінні закарпатці? Невже хороших гравців на цій колись багатій талантами землі не залишилося?

– Можу погодитися з В’ячеславом Грозним, що крім Шуфричів цією командою не займається ніхто. Не допомагає обласна федерація, жодних послаблень не давала міська влада. Стосовно талантів, то вони, безумовно є. Але немає інфраструктури – полів немає взагалі, навіть для тренувань першої команди. Немає ні бази, ні школи. Точніше, школу в зв’язку з проведенням чемпіонату серд юнаків до 19-ти років клуб мати зобов’язаний. Інша річ, яка ефективність тої школи. Вона створювалася після того, як у ній виникла потреба, в 2013-му, коли ми вийшли до вищої ліги. А вихідці з Закарпаття в українському футболі. Нині вони намагаються виїхати з дому якомога швидше. У динамівську школу чи шахтарську, там, де створені умови. На Закарпатті умов немає.

У січні 2013 року відразу після прильоту зі збору мав серйозну розмову з Нестором Шуфричем. Тоді поділився з Нестором Івановичем своїм баченням процесів, які відбуваються в клубі, припустив, що з ним буде в майбутньому. Я не Нострадамус, а звичайний хлопець, який знаходився в середині процесу. Було очевидно, що речі, які робляться окремими людьми, не співставні з функціонуванням футбольного клубу. Нині переконуюся в своїй правоті. Все рушиться по плану.

– Ці тенденції спостерігалися з того часу, відколи ви прийшли, тобто з весни 2011-го?

– Ні. Сезон-2010/2011 ми добили до кінця, не маючи шансів на вихід до вищої ліги. Впродовж наступного чемпіонату проблем не було взагалі жодних. Не було найменших затримок ні по зарплаті, ні по преміальних. Питань до керівництва клубу не мав взагалі. Труднощі почалися після того, як ми вийшли у Прем’єр-лігу. Відразу почалися проблеми з виплатами, були інші моменти. Через півроку я зрозумів, що щось робиться не так, що це не те, про що ми домовлялися. Власне, тоді я й поговорив з Нестором Івановичем. Як виявилося, він свої висновки зробив і вирішив, що вихід – то розстатися з тренером. При цьому навіть коли затримка по зарплаті в клубі становила 5-6 місяців, ніде в пресі звістки про це не було. Нестор Іванович попросив, а я стримував.

До слова, Олександр Шуфрич любить розповідати, що це він порадив батькові запросити Севідова. За це я йому вдячний. Але й я порадив Нестору Івановичу призначити на посаду віце-президента свого сина.

– Найбільша проблема «Говерли» – це Олександр Шуфрич?

– Я не зареєстрований в жодній з соцмереж, тому мені легше. Я не читаю всього того, що пише Олександр Несторович» у «Твіттері» і «Фейсбуці». Як на мене, що написати в «Твіттері», що на паркані – одне й те ж. Тому я не знаю, чи варто серйозно ставитися до усіх висловлювань Шуфрича-молодшого. На мій погляд, чітко визначитися, що він хоче бачити від свого клубу, має Нестор Іванович. Якщо йому потрібні скандали… Раніше розповідали, що то Севідов поскандалив з Олександром Шуфричем. Але в «Говерлі» мене нема вже два роки, хіба скандалів стало менше? Здається, кількість конфліктів навколо клубу зростає як сніжний ком. А я попереджував Нестора Івановича, що саме так і буде.

– Герасимюк сказав, що Шуфрич-молодший постійно звинувачує футболістів у здачах матчів…

– При мені такого не було. У мене з футболістами завжди хороші стосунки, я намагаюся говорити їм усю правду. Крім тих делікатних речей, які їм знати не обов’язково. Але все, що я говорив, було правдою. Бо розумів, що брехня рано чи пізно проявиться. І тоді футболісти матимуть підстави говорити, що я їх обманув або зрадив. Не можу зарікатися, але чомусь переконаний, що мої футболісти на такі речі як контора, ставки не пішли б. Хоча як говориться в приказці? Обпечешся на молоці – дмухаєш на воду. Ткепер ми кожну гру розглядаємо через певну призму. Може, нічого й нема, а ми вже щось підозрюємо.

– Запрошення в команду Давіда Одонкора – то був піар-хід?

– Чому? Мені Давіда запропонували агенти. Я запропонував Олександру Нестеровичу. Згоден, це був іміджевий проект. Для становлення команди в Ужгороді Одонкор відіграв знакову роль. Давідові було важко, бо в «Говерлі» нема де відновлюватися. Зараз Максим Шацьких написав, що перестали прати форму. Уявляєте, а в наш час її ніїхто й не прав. Щоб грати в чистих футболках, гравці доплачували жіночкам з власної кишені. Я свою тренувальну форму завжди прав сам. Одонкор самостійно наймав собі масажиста і їздив на процедури до Будапешта. У Давіда дійсно дуже важко травмоване коліно, у ньому вставлені скоби. Через те після проведеної гри я давав Давіду два вихідних дні, тоді як команда відпочивала добу. Він банально не встигав відновлюватися, тим паче, що для цього не було умов. Але що Одонкор професіонал, який показав нашим хлопцям, як треба працювати – то безперечно. Це футболіст, з яким було приємно знаходитися поряд особливо молодим гравцям.

– Ви з Одонкором спільні мову знаходили легко?

– Абсолютно. На той момент у нас в «Говрелі» вже було достатньо не російськомовних футболістів. Всі вони працювали, тренувалися, грали. Мовного бар’єру не існувало завдяки перекладачеві. Ним у нас працював дуже кваліфікований хлопець. Коли виходил прогулятися містом, теж спілкувалися вільно, бо дружина в мене – перекладачка з англійської і французської. Так само вільно англійською спілкувалися Лопес і Ле Талек.

– Як іноземці реагували на умови нашого життя?

– Якщо скажу – не реагували, обману. Проблеми є проблеми. Звичайно, хлопці злилися. Про побутові труднощі вони намагалися розповідати Олександру Несторовичу. Та зрозумівши, що все дарма, вони покинули «Говерлу». Одонкор і Лопес відразу після закінчення сезону сказали: «Ми більше не повернемосяґ. Давайте розстанемося по-доброму, друзями».

Джерело


, , , , , , , , , ,