Кільце, м’яч і троє друзів

Як стрітбол до столиці привів…

Про стрітбол, зізнаюся, донедавна взагалі нічого не чула. Допоки редактор не доручив мені вести сторінку спорту. Якось із матеріалом про змагання зі спортивного туризму більш-менш упоралась, із футболом – допоміг Василь Хмельницький, то коли мова зайшла про стрітбол, чесно кажучи, розгубилася. Але ненадовго. Благо Інтернет під рукою, а головний герой матеріалу – поруч.

 

Отже, знайомтеся, – Іван Петечел із Минаю, майже двометровий красень – брюнет, спортивної статури, студент УжНУ (інженерно-технічний факультет). Мама Едіта – домогосподарка, батько Іван – приватний підприємець, брат Артем шести років. Особливих музичних уподобань не має, слухає все – від класики до техно-новинок. Стосовно кулінарних пристрастей – подобаються м’ясні страви. Вибираючи серед представниць протилежної статі, в першу чергу звертатиме увагу на мініатюрних брюнеток, до речі, у Івана є подруга – фотограф Альбіна (на всяк випадок для читачок – уболівальниць).

Із самого дитинства Іван, завдяки наполегливості мами, був записаний практично у всі гуртки та спортивні секції. Із посмішкою згадує про перші уроки карате та айкідо, тим більше «па» на заняттях хореографії. Після численних невдач на сімейній раді було вирішено востаннє спробувати віддати дитину у спорт. Вибрали баскетбол. Малому сподобалося. І закрутилося: щодня тренування – уроки – виїзди – ігри і т.д. і т.п. Догрався до складу БК «Ужгород».

А минулого року разом із трьома друзями – одноклубниками Антоном Іванином, Владиславом Плешаковим та Едуардом Ковачем вирішили спробувати свої сили у відбірному турнірі Української стрітбольної ліги 3х3 у Львові. Тим більше, що змагання тривали усього день. Тож хлопці подали заявку на участь і… вирушили.

Іван зізнається, що тоді вони були вражені організацією турніру.

– У центрі Львова, на площі перед оперним театром, організатори фестивалю установили 7 стрібольних кортів. Зрання до півночі баскетболісти виявляли найсильніших. Минулоріч тут грали 100 команд із 20 міст України. А минулих вихідних зібралося 116! Географія гостей охопила без перебільшення всю територію України: Львів, Коломия, Тернопіль, Броди, Вінниця, Рівне, Микулинці, Івано-Франківськ, Новий Розділ, Дрогобич, Чернівці, Сколе, Червоноград, Стрий, Луцьк, Теребовля, Хуст, Бучач, Сторожинець, Сарни, Болехів, Моршин, Богородчани, Нікополь, Одеса, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Миколаїв, Енергодар, Черкаси, Біла Церква, Запоріжжя тощо. Закарпаття представляли ми та команда з Хуста.

Дійство було дуже добре продумане й організоване, як і для глядачів, так і для учасників. Наведу приклад. Для того, щоб взяти участь у цьому фестивалі вуличних видів спорту, достатньо було заповнити анкету на сайті. Якщо ж команда з якихось причин не змогла зареєструватися, це можна було зробити на місці практично перед початком гри.

– Переможців визначали у трьох різних категоріях, – розповідає Іван, – ми грали в юнацькій (1995 року народження і молодші – Авт.). І у відбірному турнірі перемогли. А виборовши першість, отримали й можливість показати свої вміння на фіналі Української стритбольної ліги, що минулоріч проходив у Києві на Хрещатику у День Незалежності України. Сподівалися показати на що здатні.

…І вони це зробили якнайкраще: серед 16 команд, які змагалися за перемогу, наші «Миші» посіли ІІІ місце. Антон Іванина , Плешаков Владислав, Петечел Іван та Ковач Едуард – це імена переможців категорії U18. Хлопці дуже впевнено пройшли шлях до фіналу, хоча грали в основному з гравцями на рік старшими, і в фіналі просто не залишили жодного шансу команді з Тернополя, яку переграли з рахунком 8:0 і стали чемпіонами цього стрітбольного дійства. Питаю, чим стрітбол відрізняється від класичного баскетболу?

– Демократичністю. У цю гру можуть грати всі і з будь-яким рівнем підготовки. Вона більш вулична, якщо можна так сказати «тусовочна». Є кільце, м’яч і троє друзів. І все – гра починається.

– А чому вирішили назвати команду саме «Миші»?

– Це питання чуємо постійно. І відповіді, навіть самі, чесно кажучи, не знаємо. Коли ми реєструвалися, потрібна була назва команди. Що перше спало на думку, те й записали. Вже нині виступаємо, і як команда БК «Ужгород-УжНУ», бо в багатьох організаційних моментах нам допомагає завідуючий кафедрою туризму проректор вишу Федір Шандор.

– А ким бачиш себе років через п’ять – десять?

– Наразі головне для мене – навчання. Баскетбол, скоріш за все, хобі. За п’ять років стану дипломованим будівельником, як і батько. Проте переконаний, що гратиму і далі, адже мені це подобається. Тим більше, що і батьки підтримують моє захоплення. До речі, вже восени планую записати у секцію баскетболу свого молодшого брата Артема. Хоча туди беруть старших, але разом із родиною вирішили: нехай уже грає.

– Насамкінець поділися найближчими планами.

– Готуємося до недільного відбіркового етапу УСЛ 3×3 в рамках фестивалю вуличних видів спорту «Yarych Street Fest 2014» у Львові. (наша розмова з юною зіркою баскетболу відбувалася напередодні – Авт.) Плануємо там знову піднятися на першу сходинку. Відтак, уже 17 липня гратимемо у Івано-Франківську, де також, гадаю, переможемо. А вже у серпні візьмемо участь у фіналі Української стритбольної ліги. Сподіваємося, що цьогоріч покращимо результат.

 

P.S. Уже зранку в понеділок ми телефоном вітали Івана. Як і минулого року, наші «Миші» були найкращими серед 40 команд юнацького турніру. Цьогорічний склад команди зазнав змін. Ось імена золотих призерів: Антон Іванина, Іван Петечел, Едвард Ножов та Владислав Плешаков.

У фіналі наші не залишили жодного шансу волинській команді – і з рахунком 15:1 знову святкували перемогу, чим заслужено здобули право взяти участь у фінальних поєдинках УСЛ, які відбудуться 24 серпня. З місцем проведення організатори ще не визначилися. Наразі розглядаються два варіанти – Київ та Дніпропетровськ.

Тетяна ОЗЕРОВА

Довідка «ВУ»:

Стрітбол (англ. Streetball) – вуличний баскетбол. З’явився в50-х рр. XX століття в бідних кварталах США. Дві команди потри людини грають на корті розміром у половину баскетбольного майданчика, забиваючи м’яч в одне і те ж кільце. У команді 4гравці (3 основних і 1 запасний).

Грають протягом домовленого часу або до моменту, коли одна зкоманд досягне певної кількост очок. Стрітбол прийшов в Українуу 1995 році. З цього часу його розвитком займалась федера-ція баскетболу України. На базі ФБУ 22 травня 2006 року буластворена Федерація вуличного баскетболу для його подальшогорозвитку, популяризації в Україні та на міжнародній арені.