Мякушко: Конкуренти у мене хороші і це добре

Півзахисник “Динамо” Сергій Мякушко, який відіграв першу частину сезону в “Говерлі”, розповів про переїзд в Ужгород, роботі з Грозним, завдання на зиму і ударах Белькевича в “дев’ятку”.

– Сергій, коли переходив в “Говерлу”, міг уявити, що згодом станеш кращим молодим гравцем першої частини чемпіонату?

– Ні, у мене не було таких особистих цілей. Хотілося якось допомогти команді, принести користь, але особистих завдань не ставив

– Як взагалі з’явився варіант з “Говерлою”?

– Я повноцінно готувався до сезону з “Динамо-2″ і в чемпіонаті зіграв кілька матчів, а потім просто на тренуванні сказали, що я поїду в “Говерлу”.

– Чи були інші варіанти?

– Ні. Сказали, що їду, і все.

– Перед відходом спілкувався з Сергієм Ребровим або Ігорем Суркісом?

– Ні. Розмовляв з Олександром Хацкевичем. Він побажав удачі, всього доброго, пару футбольних моментів підказав. З Сергієм Станіславовичем не спілкувався з Ігорем Михайловичем теж. Була розмова з моїм агентом. Він сказав, що це хороший досвід, додавши, що буде цікаво подивитися на мене в Прем’єр-лізі.

– Приклад Євгена Макаренка надихав?

– Звичайно.

– З Женею перед переходом в “Говерлу” не розмовляв?

– Ні. Поспілкувався з Буяльським. Він підказав мені деякі моменти, розповів про місто, про команду.

– Як пройшла перша зустріч з Грозним?

– На теорії він представив мене команді, а після першого заняття тренер підійшов до мене і сказав, що якщо я буду працювати і далі, потраплю в основний склад. В’ячеслав Вікторович вказав, над чим потрібно працювати. Він ці моменти відразу помітив. Додав, що буде за мною спостерігати і у мене хороше майбутнє. Звичайно, за умови, що я буду працювати і також ставитися до футболу. Потім вже в першому ж матчі тренер поставив мене в “основу”. Вдячний йому, що дав мені шанс.

– І як склався перший матч?

– Ми тоді з “Іллічівцем” зустрічалися. 2:2 закінчили. У тому матчі, думаю, повинні були перемагати, але не вийшло. Ну а так, було приємно вийти на поле, з маріупольською командою цікаво грати, але погано, що закінчили внічию. Тому був засмучений…

– Грозний був задоволений твоїм дебютом?

– Сказав, як є. Мовляв, є багато хороших моментів, але є і моменти, які його не влаштовують. Тренер вказав на мої помилки на розборі гри і сказав, що будемо далі працювати.

– Важко було після першої ліги опинитися в елітному дивізіоні? Рівні все-таки різні…

– У першій лізі більш закритий футбол, команди великою кількістю гравців, що обороняються. У Прем’єр-лізі частіше проходять контратаки, забивши гол, команди не зупиняються, продовжують йти вперед. Ну і рівень майстерності футболістів, в Прем’єр-лізі, ясна річ, вище.

– З ким найбільше спілкувався в “Говерлі”?

– З Ковалем добре спілкувався, з Фещуком. З Максимом Шацьких. Він мені більше футбольних моментів підказував. У Шацьких дуже великий досвід, тому завжди цікаво підійти з якимось питанням, поговорити. Максим завжди раду дасть, з допомогою ніколи не відмовить. З Каверіним добре спілкувався. Та й якщо так згадувати, то в “Говерлі” багато хороших футболістів. Ті ж Райчевіч, Хомин…

– Дистанції при спілкуванні з Шацьких не відчувалося?

– Ні. Максим дуже спокійний. До речі, про нього я чув тільки хороше. Плюс, повторюся, досвід у нього дуже великий. Так що цікаво спілкуватися, він завжди щось цікаве може розповісти. За межами футбольного поля я з ним практично не спілкувався. В основному говорили тільки на футбольні теми.

– Розпитували Шацьких про його минуле в “Динамо”?

– Не сказав би, що розпитували, але іноді бували моменти, коли він щось розповідав.

– В цілому в Ужгороді швидко адаптувався?

– Так. Мене добре зустріли, плюс там вже були багато хто з “Динамо”, тому легко було освоїтися. Ті ж Ягодінскіс, Бонь, Каверін, Коваль. Та й взагалі колектив там хороший, дружний.

– Як працювалося з Грозним?

– Він дуже емоційний тренер. Буває, приймає рішення не на холодну голову, а на емоціях. Може перед грою не говорити, скільки буде вихідних – він ці моменти вирішує тільки після матчів. Якщо програли, може взагалі вихідних позбавити, виграємо – може дати і чотири вихідних. У нього дуже цікаві теоретичні заняття. Іноді бувають веселі, смішні моменти – у нього Грозного дуже гарне почуття гумору. Іноді тренер міг посмішити, іноді міг і запитати строго і серйозно. Дуже цікавий тренер, цікаво з ним спілкуватися. Хороший психолог.

– В’ячеслав Вікторович в роздягальні не влаштовує такі прочуханки, як Віталій Кварцяний?

– Звичайно, бувають такі моменти, коли потрібно накричати. Але, в цілому, він в міру строгий. Немає такого, що він кричить постійно. Тільки по справі.

– Чому обрав восьмий номер в “Говерлі”?

– Перед тим як я збирався їхати в “Говерлу”, Грозний подзвонив і сказав: “Приїжджай, ми тебе чекаємо, у тебе буде восьмий номер”. Ну, я не став сперечатися: восьмий так восьмий. Хороший номер. Але головне не якийсь номер, головне – добре грати.

– З ким поїдеш на збори?

– Розмовляв з керівництвом “Динамо”: сказали, що поїду з першою командою київського клубу.

– Дізнався про це вперше безпосередньо від керівництва?

– Так, говорив з головним тренером Сергієм Станіславовичем. Від нього дізнався.

А сам хотів повернутися, або все ж вважаєш, що краще було б дограти сезон у “Говерлі”?

– Про це зарано говорити. Хочу показувати хорошу гру, буду максимально віддаватися на футбольному полі. А де мені грати, вирішить тренерський штаб. Моя справа показувати хороший футбол.

– Що говорить Ребров: бачить він тебе гравцем основної обойми? І якщо так, то на якій позиції?

– Він про це нічого не говорив, просто сказав, що я їду з першою командою на збори. Розповів, коли збираємося, і сказав зателефонувати тренеру з фізпідготовки, щоб отримати програму, за якою мені треба працювати вдома.

– У “Динамо” в центрі поля божевільна конкуренція…

– Намагаюся стежити за своєю грою і вдосконалюватися. Конкуренти у мене серйозні, але це добре.

– Що скажеш, про Безусе? Адже він сильний гравець, а чому йому не вдається закріпитися у складі…

– Не знаю. Мабуть, тренерський штаб вважає, що він поступається Беланда. Само собою, Роман дуже хороший футболіст, і, думаю, він ще буде грати в основному складі і все у нього буде добре. Вважаю, що такі футболісти не повинні пропадати. Думаю, він гідний грати в київському “Динамо”.

– Спілкувався з Грозним з приводу свого повернення?

– Ні, з цього приводу не говорили.

– З гравцями ужгородського клубу вдалося попрощатися?

– Так, був бенкет у Львові. Після заключної гри поспілкувалися, але нам з Ковалем довелося раніше всіх виїхати – поспішали на поїзд. З усіма попрощалися і поїхали.

– Хочуть інші хлопці, які грають в Ужгороді в оренді, повернутися назад у “Динамо”?

– Думаю, всі хочуть повернутися в “Динамо”. Це само собою зрозуміло.

– На твій погляд, “Динамо” зможе залишитися на першому місці до закінчення чемпіонату?

– Якщо буде показувати таку гру, що і в першій частині сезону, то, думаю, “Динамо” повинно займати перше місце. Вірю в це.

– Нинішня гра “Динамо” – це заслуга Реброва?

– Склад практично не змінився, змінився тільки тренер. Звичайно, і хлопці почали по-іншому грати. Я думаю, що Сергій Станіславович створив справжній колектив. Видно на полі більшу самовіддачу, що всі допомагають один одному. Думаю, Сергій Станіславович зіграв велику роль у розвитку нинішнього “Динамо”.

– З колишнім головним тренером “Динамо” Олегом Блохіним колись спілкувався?

– Ні, жодного разу.

– У минулому році пішов з життя твій тренер “Динамо” U-19 Валентин Белькевич…

– Він був дуже хорошим наставником. Багато підказував. Пам’ятаю, ми якось били по воротах, і Белькевич каже: “Що тут складного – влучити у дальню “дев’ятку?” Покотив м’яч, пробив і влучив. Потім каже: “З лівої теж можу”. І пробив так само точно з лівої ноги, тільки в інший кут.

– Як вважаєш, “Динамо” по силам в цьому сезоні дійти до фіналу Ліги Європи?

– Думаю, “Динамо” може виграти цей турнір.

Чекаєш дзвінка в одну зі збірних країни?

– Він прийде, коли я буду гідний.

– Вирішив, який номер візьмеш в “Динамо”?

– Не важливо, який номер, головне – в якій команді грати.

– Як вільний час проводиш?

– Люблю пограти в PlayStation, більярд, великий теніс. З Гончаром нещодавно в PlayStation грали.

– За яку команду зазвичай граєш?

– Ми їх змінюємо, щоб цікавіше було.

– А то яку команду в Європі підтримуєш?

– За стилем гри імпонує “Барселона”. В іспанському клубі неймовірний підбір футболістів, всі – технічні, вміють і люблять грати в пас.

– Хто улюблений гравець на твоїй позиції?

– Рональдіньо.

– У дитинстві в “його майці” у футбол грав?

– Ні, в дитинстві бігав у футболці Шевченка”.

– Де і як зустрів Новий рік?

– Вдома, з родиною.

– У відпустку кудись їздив?

– Так. З батьком в Шрі-Ланку.

Джерело