Як ужгородські атлети Австралію підкоряли

з 5 по 12 грудня команда міста Ужгород у кількості 13 чоловік взяла участь у 48-х міжнародних дитячих іграх (МДІ) у м. Лейк Маккуорі (Австралія). До цього невеликого міста (населення 200 000 чоловік), що знаходиться на побережжі озера Маккуорі в штаті Новий Південний Уельс, приїхали команди 82 міст із 38 країн світу, щоб позмагатися з 8 видів спорту: легка атлетика, плавання, спортивна гімнастика, водне поло, футбол, гольф, вітрильний спорт, БМХ.

Наші юні атлети віком до 15 років змагалися з легкої атлетики та плавання. До речі, Ужгород є одним із найменших міст, представники якого беруть участь у МДІ. А в далекому 1990 році, коли Ужгород приймав 19-ті міжнародні дитячі ігри, вони носили назву «Олімпіада малих міст». Зі зміною Статуту МДІ в 2000 році тепер змагаються міста-гіганти, такі як: Сідней, Сеул, Сан-Франциско, Нью-Йорк, Тайбей, Пекін, Лозанна.

Та Ужгород, як член Асамблеї МДІ, постійно з 1988 року бере участь і змагається з сильними світу цього.

ДОРОГА

За сказаним, що відстань від Ужгорода до Лейк Маккуорі та у зворотному напрямку складає 35 000 км, стоїть сухе арифметичне число, нехай навіть і немале. Але порівняйте її з відстанню навколо Землі по екватору (40 000 км). Команда, що летіла за маршрутом Ужгород–Будапешт– Бєлград–Абу- Дабі–Сідней та назад, знаходилася чисто в повітрі на борту різних літаків 43 години. Майже 2 доби в повітрі. А з різницею в часі +9 годин, віртуально – 52 години. Цифра вражає, але сам переліт вражає ще більше. Перетинаєш екватор, а летіти ще 7 годин, ступаєш на австралійську землю в Сіднеї, а за відчуттями ще в повітрі, ще в польоті.

АВСТРАЛІЯ. СІДНЕЙ

Сідней – найбільше місто Австралії, називають столицею. Хоча це й не так. Це такий собі мурашник на 4,8 млн. чоловік із великою кількістю людей китайської зовнішності (20 %). Австралія – це все зовсім інше, це все зовсім не так.

По-перше, у грудні тут літо (+30 градусів): штучні ялинки та люди у шортах і футболках. Все-таки незвично святкувати Різдво в плавках.

По-друге, австралійці ходять донизу головами. Це по відношенню до центру Землі. Але, як кажуть самі австралійці, їх це не сильно обходить. Головне, що вони ногами на землі, а головою до неба.

По-третє, це лівосторонній рух, машини з правим кермом та безліч світлофорів. Вони тут на всіх перехрестях вулиць, навіть у провулках. Проїхавши на двоповерховому червоному Біг Басі з екскурсією по Сіднею, бачиш на власні очі знамениту сіднейську оперу, Харбер міст, телевізійну башту, висотний діловий центр, знаменитий Бонді пляж – усвідомлюєш велич цього міста. Якось ніяково почуваєшся в шопінг-центрі, коли дивишся на цінники товарів. Для нас – це КОСМОС. Ми чужі на цьому святі.

Середня зарплата рядового австралійця в Сіднеї – 900 доларів … на тиждень. Можливо, тому вони і такі вільні та розкуті на вулицях, у відношеннях, завжди веселі та з посмішкою готові допомогти. Хоч не все так рожево та просто. На вулицях дуже багато безхатніх людей, що сидять, лежать на тротуарах, сплять під ковдрами просто неба. І нікому не має до них ніякої справи. Один такий чоловік із акуратною борідкою років 45 сидить у центрі біля шопінг-центру з табличкою: мені необхідно зібрати 230 доларів, щоб влаштуватися водієм і розпочати НОВЕ життя. Два дні я проходив мимо центру, він там сидів. За моїми особистими спостереженнями скажу, що австралійці не дуже люблять подавати милостиню. Напевно, вони покладаються на соціальні служби, які, до речі, працюють досить ефективно. Нічний Сідней ще красивіший: море вогнів реклами, молодь, яка гуляє вулицями, величезна кількість нічних барів (навіть своя вулиця «червоних ліхтарів» у районі Кросс Кінг) і безліч гучних сирен швидкої, поліцейських, пожежних машин, що розрізають життя нічного міста.

ПОЧАТОК ТА ХІД МДІ

Лейк Маккуорі знаходиться на відстані 160 км від Сіднея. Чудові краєвиди австралійських лісів змінюються океанськими пейзажами, кенгуру спокійно стоять обабіч залізничної колії, виманюючи щось смачненьке, поля для гольфу, трав’яні тенісні корти, пальми та папуги – все це спостерігаєш із вікна двоповерхового сіті- експресу, що мирно ковзає безшумними рейками з шаленою швидкістю. Команда розміщується в університеті м. Ньюкасл у двомісних кімнатах. День перший – день приїзду, організаційних питань та ознайомлення з місцями змагань. Відбулося засідання Комітету МДІ, на якому було затверджено господаря 51-х МДІ 2017 року – це литовське місто Каунас. День другий – ввечері відкриття МДІ, що проходить на березі озера Маккуорі. Чудове свято, яке в кінці було затьмарене дощовою зливою, що обрушилася на Лейк Маккуорі, але тим цікавішим був святковий салют, який, окрім вогнів, що виривалися у різні боки, гнівно шипів у краплинах дощу, ніби сварився на погоду. Ранком третього дня розпочалися змагання. Ужгородець Дмитро Сегляник із бігу на 100 м не потрапив до числа 24 півфіналістів, хоч і встановив особисте досягнення – 12.45 сек. Він став 30-им. Через годину Дмитро розпочав боротьбу в стрибках у довжину, але, не виконавши кваліфікаційний норматив (5 м 80 см), закінчив змагання. Відмічу результат китайського атлета, який штовхнув 5 кг кулю на 17 м, що тепер є новим досягненням МДІ. Плавці змагалися в університетському басейні. Сергій Пилип на 50 м у стилі «батерфляй» став 27-м, серед дівчат Ченге-Олександра Боднар на 50 м у тому ж стилі – 32 місце; Марія Олійник – 50 м на спині – 33 місце; Аня Андрусяк – 100 м на спині – 35 місце. Усі результати в третій десятці з 60 учасників на кожній дистанції. Але відмічу, що, незважаючи на важкий переліт та зміну часових поясів, зими на літо всі наші плавці показали свої кращі результати. Отже, підготовка велася правильно, а при відсутності в Ужгороді стандартного 50-метрового басейну конкурувати з кращими спортсменами світу ще зарано.

ЗНАЙОМСТВО ЗІ СПРАВЖНЬОЮ АВСТРАЛІЄЮ

Австралія – воістину країна чудових парків живої природи. За браком часу всю країну подивитися не було можливості. Щоб мати уяву про представників місцевої флори та фауни ми відвідали парк диких тварин Фезердейл, що знаходиться в 45 км від Сіднея на шляху до Блакитних гір. У ньому налічується близько 5000 різних видів тварин і птахів, серед яких 4 види кенгуру (кенгуру альбінос), усі види сумчастих, коали, собака дінго, 4,5 метровий крокодил, маленькі пінгвіни тощо. Багато з них перебуває на волі в природних умовах. Так, кенгуру, коалу, пінгвіна можна погладити та погодувати, сфотографуватися. Австралія – це океан, великі хвилі, віндсерфінг. Оргкомітет МДІ організував учасникам Велику ніч на океані, де вони змогли покупатися, поплавати на великих хвилях. Наша команда також побувала на одному з кращих пляжів Сіднея – Бонді.

ЗАКРИТТЯ

Скільки казці не тривати, вона добігає кінця. Закриття ігор відбувалося в університеті Ньюкасла, що поруч із Лейк Маккуорі. Знову в програму втрутився дощ, але традиційній ярмарці обміну сувенірами, спортивною формою між учасниками з різних міст він не завадив. Прапор МДІ передано місту Алкмар (Нідерланди), місту-господарю 49-х міжнародних дитячих ігор 2015 року. До побачення, Австраліє. Все було чудово. Ми відлітаємо, щоб потренуватися і вже знову зустрітися на 49-му МДІ. Влітку 2015 року нас чекає Алкмар із своїми прекрасними озерами.

DSCN7751-700x525 На-дистанції-Діма-Сегляник-700x525

Анатолій КОЛОМОЄЦЬ, мандрівник, член Технічного комітету МДІ.