Гірськолижний спорт на Закарпатті переживає не найкращі часи

З 17 січня на схилах найбільшого гірськолижного курорту країни «Буковель» стартував чемпіонат України з гірськолижного спорту. Спочатку змагалися юнаки, потім юніори, а завершують чемпіонат дорослі спортсмени. Звісно, змагатиметься на чемпіонаті й збірна команда Закарпаття під керівництвом тренера Маріанни Фріндт. Та на жаль, достойної підтримки до цих змагань від влади наші спортсмени не дочекалися.

– Вже давно оббивала пороги управління сім’ї, молоді та спорту Закарпатської ОДА, – розповідає тренер збірної Закарпаття Маріанна Фріндт, – щоб вибити якесь фінансування для проведення навчально-тренувальних зборів напередодні чемпіонату. Керівник управління Віталій Ерфан пообіцяв, що напередодні цих стартів профінансує завершальний тренувальний збір з 11 по 17 січня. Однак, як виявилося – обіцянка — цяцянка: дурному радість. Так, що нам довелося за кошти батьків і власні фінанси їхати з гірськолижниками на тренувальний збір до «Буковелю», а ціни там  повірте дуже кусючі. Та й на сам чемпіонат передбачені кошти всього на 12 спортсменів та одного тренера, що взагалі ускладнює роботу наставника, який не в змозі справитися з таким об’ємом роботи.  Особисто в мене складається враження, що цей спорт нікому на Закарпатті  не потрібен, а управлінню потрібні лише залікові бали. Але скажіть панове, звідки їх взяти, якщо гірськолижник не куплятиме дорогу амуніцію, не буде тренуватися, не їздитиме на збори, які  тягнуть за собою великі витрати?   Натомість, у відповідь чую, що  не можуть виділяти кошти на ці речі через тотальну економію в країні, різні заборони чи незрозумілу правову казуїстику…»

Прокоментувати ситуацію ми звернулися й до голови обласної федерації зимових видів спорту Василя Гісема: «До Олімпіади в Ванкувері від Закарпаття претендували 15 спортсменів, п’ятеро з них (сноубордисти – Йосип Пеняк, Аннамарі Чундак, фрістайл-акробатика – Станіслав Кравчук, Енвер Аблаєв та гірськолижниця – Анастасія Скрябіна) взяли участь у Зимових Іграх. Уже через чотири роки, на Олімпіаді в Сочі  їх стало лише двоє – Й.Пеняк та А.Чундак. Нині ця кількість збереглася, завдяки Івану Ковбаснюку та Аннамарі Данча-Чундак, а що буде «завтра»? Хто дихатиме в спину цим спортсменам з таким відношенням влади та відповідних спортивних структур? Якщо нічого не зміниться, то на цей спорт чекає туманне майбутнє.  В період відродження гірськолижного спору на Закарпатті, в  2004-2008 роках збірна краю брала участь у чемпіонатах двома жіночими та двома чоловічими складами. В той час представництво закарпатців у різних збірних складало 23 чоловік. Й бюджет тоді був значно меншим, ніж у цей час, але нам вдавалося й відрядити спортсменів, і навіть, проводити підготовку до них».

Слід зауважити, що нині наш край у гірськолижному спорті  буде представлений на 23-х зимових олімпійських іграх у південнокорейському Пхьончхані  в особі Івана Ковбаснюка, й замість того, щоб вибудовувати спортивну піраміду, укріплювати фундамент – а саме готувати достойну зміну Івану відповідні органи чомусь навпаки, пригальмовують цей процес, саме тоді, коли мова заходить про фінансову підтримку. Причому наш край ідеально підходить для розвитку гірськолижних видів спорту.  З таким підходом і взагалі можемо в найближчому майбутньому й не побачити закарпатців у еліті гірськолижного спорту країни.

Семен МИХАЙЛИК

На фото: Іван Ковбаснюк виконує гірськолижний спуск у слаломі-гіганті


, , , , , , , , , , , , ,