Микола Щадей: “Щоб покращувалася міська велоінфраструктура, має бути її бачення”

В країнах Європи пересування на велосипедах вважається звичкою як для пересічного робітника, банківського клерка, чи навіть міського голови або ж і міністра. На жаль, у нас культура велоруху досі перебуває на низькому рівні. 
По-перше, як стверджують пропагандисти велоруху в країні це насамперед зумовлене культурою виховання, рівнем інфраструктури та загальним соціально-економічним станом країни. Як розвивається та пропагується велорух на Закарпатті розмовляв з керівником обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», очільником велосипедного клубу «Лідер» Миколою Щадеєм.

Пане Миколо, нещодавно в рамках заходів до святкування 1124-ї річниці Ужгорода ви провели цікаві велозмагання – відкритий кубок Ужгорода «Велолідер», де взяли участь як маленькі велолюбителі, так і більш дорослі спортсмени. Як пройшли ці змагання та яка мета цього спортивного заходу?

Ідея проведення подібних змагань виникла саме з метою популяризувати велоспорт, загалом велокультуру в нашому регіоні. Робили ставку на учнів шкіл, загалом хотіли провести змагання між школами міста, навіть між дітками із садочків. Кінцевим завданням нашого клубу є зацікавити дітей займатися велоспортом. Слід зауважити, що дуже активно себе проявила класний керівник ЗОШ №19 Марина Тегза, яка заохотила взяти участь у змаганнях 10-х учнів зі школи. Окрім власне учасників змагань, у них була чимала група підтримки зі школи, яка додавала їм впевненості. Дуже добре, що наш захід підтримали спонсори, завдяки яким переможці та призери кубку отримали унікальні медалі, кубок та різні вело-призи.

– Чи звернули тренери увагу дітей на те, що в нашім місті є секції з велоспорту, де вони можуть продовжити заняття та розвиватися вже в якості спорсмена?

Так, ми на змаганнях кілька разів оголошували, що на базі міських ужгородських шкіл ЗОШ №20 та №5 працюють кваліфіковані тренери й постійно проводять набір дітей, бажаючих займатися велоспортом.

– А що скажеш взагалі про вело рух в нашім краї?

На жаль, змушений констатувати, що нині він вкрай слабкий. До прикладу, навіть біля окремих шкіл відсутні велопарковки. Ці змагання й покликані пропагувати велокультуру, можливо відповідальні особи, які були присутні на нашім заході  більше уваги приділятимуть встановленню нових велопарковок та велодоріжок,. Нам слід працювати над підвищенням рівня культури, та й все залежить від соціально-економічного стану людей. До прикладу, нещодавно десь бачив порівняльню статтю про життя металургійно-хімічного міста в Німеччині  та нашого Запоріжжя. В Німеччині біля заводу на критій велопарковці знаходилися кілька тисяч велосипедів, а в Запоріжжі взагалі такого не було. Для того, щоб розвивати вело інфраструктуру в містах спочатку має бути якесь певне бачення в людей, які відповідають за міську інфраструткуру, якого, на жаль, поки що в нас немає. Чому б не поїхати нашим фахівцям, які відповідають за розбудову дорожньої міської інфраструктури у Францію, Німеччину, Голландію вивчити їх досвід з облаштування велодоріжок і запровадити це в нас.

– Чи співпрацює ваш вело клуб з іншими організаціями, які пропагують розвиток велоруху?

Так, до прикладу в заході нам допомагали «Спорт для всіх», КО ДЮСШ «Спартак», відділення НОК в області, ГО FORZA, Фундація підтримки закарпатського мистецтва. UBC також допомагали в організації траси під час весняного кубка. Спільно проводили акцію присвячену оголошенню безвізового режиму.  Тобто в тих моментах, де наша акція співпадає ми з вело любителями UBC обов’язково звертаємося до них.

Розмову записав Роман СЕНИШИН


, , , , , , , , , ,