Ігор Харатін: “Приємно забивати не останнім командам в Європі”

Кращий футболіст 11 туру за версією УПЛ Ігор Харатін розповів Sport Arena, як перемога над Атлетік допомогла “Зорі” створити диво в матчі проти Динамо.

Для Ігоря Харатін попередній тиждень видалася особливим. Крім того, що хавбек знову закріпився в основі луганчан, Ігор «робив різницю» в двох поспіль історичних матчах Зорі. Спочатку, в минулий четвер, саме Харатін забив єдиний переможний гол команди Юрія Вернидуба в матчі з Атлетиком (коли Зоря здобула першу перемогу за час виступів у Лізі Європи), а через 3 дня видав гол+пас в «трилері» з Динамо, коли луганчани відігралися з 0:3 і закінчили 4:4.

Ігор Харатін:

– Після Динамо особливо не було коли святкувати – нам дали вихідні до четверга, і багато хто відразу після матчу роз’їхалися по домівках, – каже Ігор. – Зараз емоції трохи уляглися, хоча чесно скажу, що матчі з Атлетиком і Динамо забрали дуже багато сил душевних і фізичних. Але оскільки все на позитиві, то відновити їх буде легко.

– У твоїй кар’єрі вже були матчі з схожим сценарієм, як з Динамо?

– Так, я вже досвідчений в таких «каруселях» (сміється). Колись у юнацькій збірній України ми програвали після першого тайму 0:3 Норвегії. На другий вийшли і винесли їх – 4:3. Не скажу, що до камбеку готовий, але в неділю згадав той поєдинок.

– Статистика говорить, що якщо Ігор Харатін забиває, то тільки Шахтарю, Динамо або Атлетіко. Це особливий настрій на ключові матчі?

– Не скажу, начебто на всі матчі однакова підготовка. Напевно, це збіг. Хоча приємно забивати не останнім командам в Європі.

– Але в цьому році у тебе не завжди так було. Трохи більше місяця тому ти потрапив під критику Юрія Вернидуба і втратив стабільне місце в складі. Що тоді сталося, і як вляглася ситуація?

– Ви ж бачите, що ми важко входили в сезон. І у мене були погані матчі, і у всіх хлопців. Як на мене, то я грав нестабільно. Одна з причин, як ми з Юрієм Миколайовичем вирішили – це моя позиція на полі. Я починав сезон під нападаючим, рік тому мене пробували в центрі захисту, зараз визначилися з тим, що я дію в опорній зоні. Все ж більше користі команді приношу саме на цьому місці.

А головна причина стартової кризи – багато новачків, багато схем, нестабільність складу. Упевнений, це пройде, ми просто не можемо не набирати очки в такому складі.

– Так, але коли здалося, що все позаду, ви програли стартовий матч Ліги Європи Естерсунді…

– Це був провал, холодний душ – ми страшенно переживали ту поразку. Напевно, далі вже не можна було програвати, тому що піднятися було б ще важче. Так що зібралися, і зараз ось чотири матчі після цього без поразок йдемо. Хоча за результатами хотілося б кращого. Але якість гри покращилась, мені подобається, що Зоря почала більше атакувати, агресивніше грати.

– Чи не думаєш, що ще одна причина – різна функціональна готовність гравців?

– Іншими словами, те, що партнери приходили поступово в команду і не всі пройшли разом збори? Це не так. Просто Зоря поповнилася гравцями різного плану, і знадобився час, як би банально це не звучало.

– Вернидуб після перемоги в Більбао сказав, що ви вірили в себе, хоча особливо на Зорю мало хто розраховував. Як тренер змусив вас повірити в успіх?

– Якщо скажу, що не переживав перед грою з Атлетиком, то обману. Все ж інший рівень, це не українська Прем’єр-ліга. Атмосфера, стадіон, стільки уболівальників… Але коліна не тряслися. Як на мене, то нам навпаки було цікаво зіграти в такій атмосфері, всім довести свою силу. Думаю, що це і стало причиною успіху. Дуже готувалися, адже знали, що перемога може запам’ятатися на все життя.

– Зовні здалося, що твій гол іспанцям дався дуже легко – підключився, вистрибнув, потрапив…

– Коли готувалися до гри, побачили, що під час стандартів Атлетик часто випускає гравців. Зрозуміли, що це наш шанс, який у підсумку і використовували. Зараз вже не дуже згадаю сам момент удару, але точно знаю, що випадково не бив по м’ячу, а цілеспрямовано його в кут посилав. Та й на відео подивився, що це не був «кікс».

– Після голу стало легше грати?

– Можна і так сказати. Найважче було перші 10 хвилин. Потім зрозуміли, що можна і з Атлетиком грати, контролювати хід матчу. Вони також стали помилятися, ми це відчули. А після голу почали з ними по результату більше грати. Хоча Вернидуб в перерві просив не притискатися, по можливості вибігати в атаки. Що ми, до речі, в кінці матчу кілька разів і робили.

– Перемога в Більбао допомогла вам піднятися в другому таймі матчу з Динамо?

– Можливо і так, адже в Іспанії ми не побоялися зіграти, а такі матчі додають впевненості, навіть для УПЛ. Напевно, почуття впевненості після Атлетика може нас ще довго підтримувати.

– Динамо виглядало трохи «прибитим» від вашої енергії в другому таймі…

– У Динамо не хлопчики грають. Просто ми на другий тайм вийшли як на останній бій. Повторюся – коли впевнений в своїх силах, можна гори перевернути. А ми в другому таймі зловили гру і кураж. Подивився відео матчу – треба дійсно переглядати його час від часу.

– Після голу з пенальті ти послав сердечко своїй дівчині на трибуні, але куди важливим був твій пас на Євгена Опанасенка в кінцівці гри…

– І не скажеш, що це було випадково. Ми відпрацьовуємо такі маневри. Наші крайні захисники – Опансенко або Сухоцький – часто зміщуються з флангу в центр. Вони багато бігової роботи роблять за матч, «функціоналка» дозволяє. Тому моє завдання побачити ривок і своєчасно їм закинути на хід. Приємно, що така атака дозволила вирвати нічию у Динамо.


, , , , , , , , , , ,