Бодібілдерка з Нересниці підкорила Європу

Накачані м’язи, сила та грація – це те, що найперше впадає у вічі при зустрічі з нашою землячкою, уродженкою Нересниці, Роксаною Рошканюк. І такий зовнішній вигляд жінки – це результат нелегкої роботи над собою у фітнес-залі.
Захоплюється вона силовим фітнесом вже понад 4 роки. За цей час не тільки стала професійним спортсменом, а й почала тренувати молодих дівчат та взяла участь у численних всеукраїнських та світових чемпіонатах з цього виду спорту. Під час одного з масштабних світових змагань з бодібілдингу  в Празі Роксана  увійшла до ТОР-6 кращих фітнес-дівчат Європи . Про свій шлях у бікіні-фітнес та  про плани на майбутнє Роксана погодилася розповісти нашому виданню.

– Роксано, розкажіть, будь ласка, про себе?

– Мені 30 років, одружена, виховую семирічного сина. Вже півроку, як разом з сім’єю виїхали з Нересниці до чеського містечка Чеське-Будейовіце. Тут працюю тренером з фітнесу та готую дівчат до чемпіонатів.

– Як давно займаєтеся бодібілдингом і з чого все починалося?

– Бодібилдинг – це занадто гучне слово для дівчат, краще вживати словосполучення «силовий фітнес». Професійно ним займаюся вже 4 роки. І захоплення цим спортом прийшло поступовою. У шкільні роки ходила на заняття з греко-римської боротьби, потім відвідувала заняття зі  спортивних танців, а коли стала студенткою ЗакДУ й переїхала до Ужгорода, то спробувала займатися фітнесом. Спочатку тренувалася вдома, згодом записалася на групові заняття з фітнесу. Однак  захотілося мати більш атлетичне тіло, тож почала відвідувати тренажерний зал.

– Хто вам допоміг освоїти всі нюанси бікіні-фітнесу?

– Проводарем до фітнесу була тренерка з Ужгорода Євгенія Суботіна. Саме вона розгледіла у мені перспективного спортсмена й допомогла розробити індивідуальну програму тренувань.

– Як змінилося ваше життя, відколи професійно займаєтеся  фітнесом?

– Кардинально. Спорт зараз є частиною мене, не уявляю собі життя без тренажерного залу. Найвища насолода – це  коли бачиш результат своєї праці і коли допомагаєш іншим покращувати їх фізичну форму. Хоча майже не залишається часу на відпочинок з рідними та друзями. Адже, аби досягти якихось результатів, необхідно суворо дотримуватися графіку, постійно тренуватися, тримати дієту.

– Як проходять тренування?

– Зазвичай, коли не готуюся на змагання, то відвідую тренажерний зал впродовж 6 днів на тиждень. У період перед змаганнями, за 2-3 місяці, маю по 2 тренування на день – вранці та ввечері. А також дотримуюся дієти – проводжу так звану сушку тіла. Адже набирати вагу і скидати перед змаганнями – це основа бодібілдингу. Тож, якщо зараз моя вага 56 кг, то вже перед змаганнями я важитиму 50 кг.

– Який зараз у вас раціон й чи не складно було відмовлятися від калорійної їжі?

– Мій щоденний раціон – це, перш за все, здорова та корисна їжа по 5-6 прийомів за день. В основному споживаю продукти, багаті на білок: яйця, м’ясо, молочні продукти. Додатковою складовою раціону є комплекс вітамінів та білкові суміші – протеїнові коктейлі, комплекс амінокислот на ВСАА, які підтримують м’язи під час фізичних навантажень. Для мене ніколи не було проблемою відмовитися від калорійної їжі, єдине, з чим доводиться боротися,  – це з тягою до солодкого.

– Якими результатами у цьому виді спорту можете похизуватися?

– Впродовж 4 років, відколи займаюсь силовим фітнесом, пробувала свої сили у багатьох  всеукраїнських та міжнародних  конкурсах. Часто виборювала призові місця. Перший конкурс був в м. Ужгород на Кубок Закарпатської області з бодібілдингу та фітнесу, брала участь у змаганнях на кубки України у Львові, Івано-Франківську, Києві. Продовж трьох років була постійним учасником весняних та осінніх сезонних змагань. А тогоріч вперше спробувала свої сили у міжнародних змаганнях. Так, у чемпіонаті, що проходив в Словаччині, посіла 3 місце, а у Всесвітньому змаганні з силового фітнесу, що проходив у Чехії, увійшла до ТОП–6 кращих фітнес-дівчат світу.

– Який з конкурсів для вас був найважчим, чим запам’ятався?

– Безсумнівно, змагання в Празі. Там була занадто велика конкуренція: більшість учасниць мали статус кращих спортсменок Європи. Однак я зуміла обійти багатьох, і все таки дійшла до фіналу. Вважаю, для себе великим досягненням бути однією з кращих світових спортсменок.

 – У яких ще чемпіонатах маєте намір позмагатися?

– Наразі я перейшла з української федерації бодібілдингу в чеську IFBB, і на всіх подальших змаганнях буду виступати за Чеську Республіку. Перспектив багато і планів теж. Нині готуюся до весняного сезону, за півтора місяця – перші змагання. Хотілося б випробувати свої сили  у чемпіонатах  Arnold Classic та Olimpia Amatour.

– А коли ви стали самі тренувати дівчат?

– На жаль, ще 4 роки тому у нашому районі не було тренажерних залів, й ті, хто виявляв бажання займатися фітнесом, не мали такої можливості. Напевне, тому я вирішила, що маю допомогти  землячкам й тренувати їх. Тож закінчила курси тренера та фітнес-інструктора й почала працювати з дівчатами у рідній Нересниці. Багато моїх учениць досягли гарних результатів, але поки що жодна з них не брала участь у конкурсах. Зараз продовжую працювати тренером в Чехії й готую іноземок до міжнародних конкурсів з фітнесу.

– Розкажіть, як влаштувалися на роботу тренера у Чехії?

– Скажу відверто, робота знайшла мене. Після переїзду до Чеської Республіки я не покинула улюбленого заняття й продовжувала тренуватися у фітнес-центрі. Оскількик навідувалася до зали щоденно, мене помітили власники й запропонували роботу тренера. Відмовитися від такої пропозиції я не могла. Тепер моє хобі приносить мені не тільки задоволення, а й хороші заробітки.

– Як сприймають ваше захоплення бодібілдингом рідні та друзі?

– Довгий час ніхто з рідних не підтримував моє прагнення займатися спортом, навіть, навпаки, пробували відмовити від занять. Однак з часом вони збагнули, що бодібілдинг для мене важливий. Тепер я, нарешті, дочекалася їх підтримки. Син, буває, ходить зі мною до тренажерного залу, але бажання стати спортсменом поки що не проявляє. А ось чоловік часу на спортзал зовсім не має, він намагається підтримувати фізичну форму, але зазвичай займається спортом вдома, для цього пару гантелей прикупив.

– А чи маєте ще якісь уподобання, окрім спорту?

– Робота та тренування у залі відбирають у мене багато часу, тож займатися ще чимось ніколи. Але я люблю готувати, часто експериментую та створюю нові рецепти смачних та корисних страв.

– Що побажали б молодим дівчатам, які хочуть виглядати так, як ви?

– У спорті головне – сила волі та прагнення працювати над собою. Кожен може виглядати краще, треба лише до цього докласти зусилля. Здорове та правильне харчування, щоденні тренування – це ключ до успіху. Працюйте над собою, кожна праця, навіть маленька, приносить свої плоди. Не лінуйтеся ранком встати на півгодини раніше і зробити зарядку. Елементарні вправи, починаючи з присідання, закінчуючи вправами на прес, і вже за місяць побачите зміни. Бажаю успіхів.!

– Дякую за розмову. Перемог вам!

Розмовляла Лідія Білак для Tyachiv.com.ua


, , , , , ,